Кримськотатарська дослідниця та публіцистка Ґульнара Бекірова, добре знана своїми історико-культурними програмами на телеканалі ATR і розвідками «Кримськотатарська проблема в СРСР (1944–1991)» (2004) та «Кримські татари: 1941–1991 (Спроба політичної історії)» (2008) та ін., раніше опублікованими російською мовою, підготувала для українських читачів нову версію своїх праць, збагативши її чималим ілюстративним матеріялом.

Книжку «Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії» присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, життю вигнанців на чужині та довгій, важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину.

Детальний виклад історії кримськотатарського національного руху, підкріплений розлогим цитуванням самвидавчої преси кримських татар і традиційно прихильних до їхньої боротьби московських правозахисних видань, добіркою документів, що їх авторка віднайшла в кримських, київських та московських архівах, а також доданим до розвідки інтерв’ю з найвідомішим і найшанованішим учасником цього руху, його загальновизнаним лідером, багатолітнім і багаторазовим радянським політв’язнем Мустафою Джемілєвим (він також написав передмову до книжки), виразно показує, що говорити доводиться водночас про два різноспрямованих опори: опір кримських татар злочинній політиці московської влади та опір злочинної влади справедливим вимогам національного руху. Попри перемогу кримських татар і їхнє повернення на батьківщину чверть століття тому, обидва опори тривають.

Про спробу московського реваншу, пов’язану з новою російською окупацією Криму (яка, втім, виходить поза хронологічні рамки дослідження Ґульнари Бекірової), міркує у післямові голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конґресу кримських татар, народний депутат України Рефат Чубаров.