„Сина книжечка" — перша збірка новел В. Стефаника, вийшла з друку в травні-червні 1899 року в Чернівцях. В „Синій книжечці" вміщені твори, що їх написав Стефаник за 1897—1899 роки. Деякі новели цього часу ввійшли в наступну книжку „Камінний хрест" (1900).

В 1914 році вийшло друге видання „Синьої книжечки" у Києві.
В. Стефаник. Синя книжечка. Образки. (Друге виданнє).

До цього видання додана коротенька редакційна передмова і стаття Володимира Гнатюка: „Кілька уваг про мову творів В. Стефаника" та „Поясненнє менше зрозумілих слів", складене, очевидно, також В. Гнатюком.

Новели з „Синьої книжечки" в другому виданні передруковані без змін.
Новела „Портрет" не ввійшла до книжки, як пояснювали видавці, тому, що „не відноситься до мужицького життя".

Зміст:
1. Сина книжечка (Дунечцї),
2. Виводили з села,
3. Стратив ся,
4. В корчмі,
5. Лесева фамілїя,
6. Мамин синок (Юрчикови),
7. Майстер,
8. Побожна,
9. Катруся,
10. Ангел (Зонечцї),
11. Сама саміська,
12. Осїнь,
13. Шкода,
14. Новина,
15. Портрет.

Новела "Сина книжечка" з присвятою "Дунечцї" — Євдокії Калитовській, дочці приятелів Стефаника з села Трійці Василя і Євгенії Калитовських, в домі яких він написав цей твір.
"Мамин синок" — з присвятою "Юрчикови", трирічному синові Вацлава та Софії Морачевських.
"Ангел" — з присвятою "Зонечцї", себто Софії Данилович.